Інформація про вибори у ради всіх рівнів

Доповідь про роботу Тимчасової спеціальної комісії з питань моніторингу виборчого законодавства співголови Тимчасової спеціальної комісії Георгія Крючкова

04/04/2006г. 10:25:05

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановні Володимире Михайловичу, Адаме Івановичу! Шановні колеги, співвітчизники! Центральною виборчою комісією оприлюднені попередні підсумки виборів до Верховної Ради України. Найближчими днями, сподіваємося, має завершитися нарешті підбиття підсумків виборів до органів місцевого самоврядування.

Зрозуміло, що ґрунтовний аналіз перебігу і підсумків виборчої кампанії, її позитивних і негативних сторін, політичних і соціальних наслідків може бути зроблені лише після опублікування офіційних даних по результатам голосування. Це потребує часу. Але перші висновки можна і потрібно зробити вже зараз, так би мовити, по гарячих слідах.

Важливим, на думку, нашої комісії є насамперед те, що попри труднощів, яких було немало, вибори відбулися. В них взяли участь більше двох третин виборців внесених у списки для голосування. Обрано Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, хоча і не в усіх округах.

До організації виборів була залучена велика кількість людей, тільки у виборчих комісіях було задіяно більше 600 тисяч.

За виборами спостерігали численні спостерігачі, з них більше 3,5 тисяч з інших держав та від міжнародних організацій.

Вибори обійшлися платникам податків більше ніж в 1 мільярд гривень. Це половина бюджетів найбільшого бюджету в Україні міста столиці України міста Києва.

Стільки ж коштів витрачено суб’єктами виборчого процесу на передвиборну агітацію. Про це навряд чи хто може сказати точно. В пресі називались різні цифри від 1 до 10 мільярдів доларів. Таких дорогих виборів Україна ще не знала і, дай, Боже, щоб не знала ніколи.

При всьому тому, що голосування як офіційно проголошується, в цілому пройшло організовано, уникнути прикрих недоліків і порушень не вдалося, їх було дуже багато. Масові недоліки були допущені при складанні списків виборців, через що сотні тисяч громадян не змогли взяти участі у виборах. У деяких містах до списків не були внесені виборці з цілих вулиць і навіть кварталів. Траплялися ситуації анекдотичного характеру. Не знаходили себе у списках виборців дехто з місцевих керівників, які ці списки підписували. Здійснення перекладу списків з російської на українську мову з використанням комп’ютерів призвело до численних перекручень прізвищ виборців, назв вулиць і викликало справедливі нарікання громадян. Обмеження можливості голосувати за відкріпними посвідченнями лише на одній виборчій дільниці в межах територіального виборчого округу також позбавило багатьох громадян можливості взяти участь у виборах. Не змогли проголосувати тисячі людей похилого віку, інвалідів, громадян, які через хворобу не можуть рухатись.

Комісія оперативно реагувала на повідомлення про порушення конституційних виборчих прав громадян, які надходили, зокрема з Луганської, Миколаївської, Херсонської, Житомирської та інших областей. Частину проблем вдалося вирішити шляхом внесення за ініціативою Центрвиборчкому і нашої комісії змін до виборчого закону. Зокрема, була надана можливість проголосувати членам дільничних виборчих комісій на тих дільницях, де вони проводили вибори.

Але вносити зміни за кілька днів до виборів, це не є нормальним. І вину за недосконалість виборчого закону має взяти на себе Верховна Рада. До того ж, відмова Президента України підписати закон, згідно з яким громадянам, які не були включені чи виключені зі списків, надавалась би можливість взяти участь у голосуванні за рішенням суду в день голосування, не дозволила їм реалізувати свої конституційні права.

Як відомо, за законом, дільничні виборчі комісії мали створюватися так, щоб на одну дільницю припадало не більше двох з половиною тисяч виборців. Проте, в деяких містах, особливо у столиці України на окремих дільницях кількість виборців становила 3-4 тисячі і більше. Загалом встановлена законом гранична чисельність виборців була перевищена на 11 відсотках виборчих дільниць. Це призвело до того, що створювались великі черги, люди годинами не могли проголосувати. Хоча подекуди голосування тривало до третьої і навіть до п’ятої години ранку. А частина громадян взагалі не змогла реалізувати своє конституційне право.

Що так буде, стало очевидним ще до виборів. На це своєчасно зверталася увага органів державної влади і  місцевого самоврядування, в тому числі нашою комісією, а також у зверненні Уповноваженого Верховної Ради України  з прав людини до народних депутатів.

Однак частина місцевих рад і державних адміністрацій попри настанови, які були викладенні в указі Президента України „Про забезпечення проведення демократичних, чесних і прозорих виборів” не приділила належної уваги складанню списків виборців, забезпеченню виборчих комісій підготовленими приміщеннями, комп’ютерною технікою, засобами зв’язку.

Це питання подекуди почали вирішувати тільки в останні кілька днів до виборів, нерідко в порядку штурму. Тому непоодинокими  були випадки, коли голосування проводилось в непристосованих приміщеннях, у підвалах. Щоб забезпечити доставку до  ЦВК виборчої  документації голова держвиборчкому  змушений був звертатись  до Президента і просити главу держави вплинути на місцеві держадміністрації   аби був виділений транспорт.

Таке безвідповідальне ставлення до організації виборчої кампанії важко зрозуміти. Мимоволі виникає думка, а чи не свідомо все це робилося?  Чи в цій державі все так вже розвалилося, що ніхто нізащо  не  відповідає?

 Гострою проблемою стало формування виборчих комісій. Ця справа за законом була покладена на суб’єктів виборчого процесу - політичні партії, їх організації на місцях.  Проте багато з них без належної відповідальності підійшли до цієї справи, а частина взагалі виявилась неспроможною виділити необхідну кількість людей для роботи у виборчих комісіях.

 Внесення змін до виборчого закону, вирішення  питання про оплату праці членів комісії дещо пом’якшили ситуацію. Однак, проблеми подекуди  виникали до самого завершення виборів.

На нашу думку, заслуговує на увагу пропозиція про те, що формуванням комісій мають займатися органи місцевого самоврядування, а політичні партії  повинні мати право як рекомендувати кандидатури до складів виборчих комісій, так і відводити їх.

Зміна норм закону   щодо участі у виборах громадян України, які перебувають за кордоном, призвела до того, що кількість їх, які змогли цього разу проголосувати на виборах, суттєво зменшилась.  Якщо, скажімо, у Придністров’ї, де проживає  75 тисяч громадян України на Президентських виборах було створено 5 виборчих дільниць, то на цих виборах - жодної. А до Кишинева чи  Бєльців добратись могли одиниці.

Звичайно, можна пояснювати це відсутністю можливостей для охорони виборчих дільниць, іншими причинами, але ж ці проблеми були і під час минулих виборів, однак, виборцям тоді надавалася можливість проголосувати. Тут є  підстави для роздумів.

Слід сказати і про те,  що намагання  максимально деталізувати у законі виборчий процес часом необгрунтовано зв’язувало руки   організаторам виборів.  Не обійшлося і без відвертого, часом цинічного, брутального підкупу виборців. Лише один приклад. У місті  Києві, принаймні, 50 тисячам виборців  було вручено посвідчення громадянського помічника  політичного Блоку Леоніда Черновецького підписаного керівником блоку.  Посвідченням гарантується тим, кому воно було вручено, цитую,  особистий прийом депутатів, отримання безкоштовно юридичних консультацій, отримання адресної  матеріальної допомоги. На жаль, цього  своєчасно не помітили ні виборчі комісії, ні спостерігачі, ні інші органи. Хоча вже сам факт  безцеремонного підкупу виборців  мав бути підставою для  зняття такого кандидата з  реєстрації.

Наша комісія спільно з утвореною Президентом України  громадською радою провела дві зустрічі  із спостерігачами, в тому числі з тим, що прибули  в Україну у зв’язку з виборами з інших держав. Під час  зустрічі, а також у своїх попередніх письмових  звітах, спостерігачі, відзначаючи позитивні  моменти, звертали   увагу на численні організаційно-технічні  недоліки і прорахунки  у проведенні виборчої кампанії. Їх спостереження в цілому  співпадають з тим, що говорилося вище. 

Деякі зарубіжні спостерігачі  радили не поспішати  з оцінкою проведений в Україні виборів до встановлення і оприлюднення їх результатів. Так Роберт Філінг, директор  української, білоруської  і молдавської програм  Американського центру  профспілкової солідарності  говорив на зустрічі  28 березня: наша організація ( а Філінг представляв  10 спостерігачів з  п’яти західних країн) ще не висловилася  ці вибори демократичні чи ні. Чого не можна сказати до кінця, коли всі голоси  ще не були підраховані. 

І далі. Я думаю, це дуже важливо: трохи утриматися від  остаточних коментарів відносно  „демократичних, вільних, прозорих  і так далі” виборів.

Тому  мене дивує цей проект, який  внесений, послатись на міжнародних спостерігачів  і дати  оцінку  нашим виборам.

Як з’ясувалося, після завершення  голосування  зауваження було дуже слушним, адже численні заяви суб’єктів виборчого процесу  про масові факти порушень при підрахунку голосів викликають серйозне занепокоєння.. Вже проведені в ряді місць перерахунки  бюлетенів виявили невідповідність у багатьох  оприлюднених даних фактичним результатам. Це стосується і виборів до Верховної Ради і ще більше до виборів до органів місцевого самоврядування. За браком часу не наводжу конкретні приклади, їх безліч. Ви маєте, сьогодні одержали деякі матеріали. Сьогодні при розгляді нашої доповіді на засіданні нашої комісії були пред'явлені документи, які повністю підтверджують те, що тут сказано. Я можу до дати до того, що там посилаються, що не знайшли деякі бюлетені. В Алчевську 53 списки виборів, проголосовані з відмітками, знайдені на смітнику. А те, що робиться зараз в Криму, що робиться в Одеській області, в інших регіонах, це викликає просто тривогу.

Надзвичайно велика кількість сигналів про фальсифікацію робить обґрунтованою постановку питання про перерахування бюлетенів. Воно має бути розглянуто при  обговоренні внесених проектів постанов  Верховної Ради, які  знаходяться на порядку денному сьогоднішнього засідання. Тільки після цього можна буде об'єктивно оцінити, чи насправді чесними були вибори, хоча у членів комісії різні є думки.

Можна було б сказати і про адміністративний ресурс. Він був не такий, як на минулих виборах, але те, що добровільно, в лапках, записували людей у партії, членами яких є керівники відповідних міністерств і відомств, що балотувалися, про те, як одностайно, в лапках, у деяких містах підтримували списки тих чи інших партій на зборах ветеранів за участю керівників відповідних служб, як прозорий натяк правильно, в лапках, провести вибори, було сприйнято попередження про можливу заміну у квітні після виборів керівних кадрів в областях, попередження, яке було повторене під час підрахунку голосів.

Вже повідомлено, що розбір польотів з організаційними висновками буде зроблений на засіданні уряду наприкінці квітня, і що результати голосування будуть одним із критеріїв оцінки керівників областей. Виборче законодавство, на нашу думку, потребує удосконалення. Щодо цього організаторами виборів, громадськими організаціями висловлюється багато пропозицій, в тому числі стовно вдосконалення пропорційної системи, порогу для проходження до парламенту, місцевих рад, в розведення у часі виборів до Верховної Ради і місцевих рад. Їх слід     узагальнити і уважно розглянути в ході підготовки законодавчих актів. На часі є створення Загальнодержавного реєстру виборців, про що пропозиції вносилися і Уповноваженим Верховної Ради  з прав людини, багатьма громадськими організаціями раніше, але цього не було зроблено. На часі  є створення виборчого кодексу.

Насамкінець про фінансування виборів з боку інших держав. У засобах масової інформації повідомлялось, зокрема, з посиланням  на посла США пана Джона Гербста, що у рамках загальної допомоги Україні США надають приблизно 13,3 мільярда доларів на підтримку чесних і вільних виборів. Посол не уточнив кому конкретно пішли ці кошти. Така ж картина була і на  минулих виборах. Але як, через які канали,  у який спосіб поступають ці гроші, як вони розподіляються – невідомо навіть Центрвиборчкому. Гроші на організацію виборів йдуть величезні, заявляв голова ЦВК Ярослав Васильович Давидович. Але про джерела їх надходження ми взагалі нічого не знаємо.  До речі, ще під час минулих виборів я особисто як депутат звертався з цього приводу до  урядових інстанцій. Конкретної, внятної відповіді я не отримав. Чи не межує ця, так звана, допомога  у проведення (в лапках) „вільних” і чесних виборів з втручанням у внутрішні справи нашої держави?

Архів, сортувати за: Нові Відвідувані Коментовані