Виступ Ігоря Алексєєва у Верховній Раді України 5 липня 2011 року

Шановні колеги! Шановні громадяни України!

У зв’язку з наполегливим прагненням уряду, насамперед віце-прем’єр-міністра Тігіпка, реалізувати за будь-яку ціну вимогу Міжнародного валютного фонду і вже на цій сесії протиснути ухвалення закону про так звану пенсійну реформу, наша фракція вважає за необхідне ще раз викласти свою позицію у цьому питанні і підтвердити, що у тому вигляді, в якому реформа представляється урядом на остаточне затвердження парламентом, ми її не підтримаємо.

По-перше, основні положення реформи щодо підвищення пенсійного віку, збільшення трудового стажу для призначення пенсій, перерахунку пенсій працюючих пенсіонерів грубо порушують вимоги статті 22 Конституції, рішення Конституційного Суду України. Тому в разі прийняття такої реформи всі розмови про Україну як правову державу можна закінчити.

По-друге, як можна підвищувати пенсійний вік в умовах, коли величезна кількість громадян, у тому числі переважна більшість чоловіків, не доживає до нинішнього пенсійного віку? Може, українська влада прагне вибудувати унікальну у світі країну, в якій не буде пенсіонерів?

По-третє, проведення такої, з дозволу сказати реформи, значно погіршить становище переважної більшості громадян. Виникає проблема забезпечення роботою сотень тисяч людей, особливо молоді, яка включається в трудове життя після закінчення навчальних закладів. Значно зросте рівень безробіття, особливо серед людей передпенсійного віку.

При зовнішній привабливості так званого накопичувального рівня пенсійної реформи, скажемо відверто, фактично йдеться про намагання уряду перекласти на самих трудящих формування Пенсійного фонду. Крім того, хто може гарантувати, що кошти пенсійних фондів не будуть до часу виходу трудівників на пенсію знецінені або їх не розкрадуть спритні ділки в різних банках? Зрозуміла вся складність ситуації з демографією, наповненням Пенсійного фонду. Але шляхи вирішення цих проблем – не в підвищенні пенсійного віку, не в перекладанні на трудящих тягаря, пов’язаного з фінансуванням пенсійного забезпечення.

Виведення економіки з тіні, реальний розвиток вітчизняного промислового виробництва, підвищення справедливого рівня заробітних плат у собівартості продукції та відповідальна цінова політика держави – саме ті “кити”, на яких повинна базуватися політика формування і наповнення Пенсійного фонду. Але цих “китів” 20 років незалежна українська влада наполегливо не помічає.

А що заважає нам зробити рішучий крок і за прикладом більшості європейських країн реально ввести іншу систему прогресивного оподаткування доходів і предметів розкоші? Про яку європейськість України можна говорити, коли рівень життя людей знижується, мільйони громадян України відкинуті не просто за межу бідності і виживання, а доходи українських доларових мільярдерів зростають швидкими темпами, їх статки вже перевищують половину валового внутрішнього доходу України? Про яку соціальну державу і справедливу соціальну політику, провідником якої є пан Тігіпко, можна говорити, коли тягар пошуку коштів для виплати пенсій перекладається на громадян, а уряд 22 червня виділяє американській діаспорі мільйони гривень на спорудження пам’ятника жертвам так званого голодомору у Вашингтоні?

Шановні громадяни!

Я звертаюсь до всіх, незалежно від того якою мовою розмовляєте і в якого бога віруєте: поки суспільний продукт привласнюється і розподіляється між кількома десятками бізнес-сімей, поки економіка тісно пов’язана з кримінальним світом, а державні інституції корумповані — всі реформи будуть спрямовані виключно в інтересах цих бізнес-сімей, а не простих людей, чи то малий або середній підприємець, чи то найманий працівник або бюджетник.

Подивиться на Європу: чому ні у Франції, ні у Великій Британії, ні у Португалії, ні у Греції, ні в Іспанії масові протести проти пенсійної реформи, проти скорочення соціальних витрат, проти наступу капіталу і великих корпорацій на соціально-економічні права громадян не мають успіху? А тому, що це неможливо, доки капіталізм залишається панівною системою.

А для тих, хто наївно вірить в казки про капіталізм з “людским обличчям” і в те, якщо до влади прийдуть комуністи, то людей позбавлять власності, відповім словами Маркса, який дуже яскраво і влучно показав принципову відмінність між капіталізмом і комунізмом: “Комунізм ні в кого не віднімає можливості привласнювати суспільний продукт, він віднімає лише можливість поневолювати чужий труд”. Про це повинні знати наші громадяни.

Дякую за увагу.