Історія партії та партійної організації

Компартія України за 85 років

(1897-1918)

Утворення 12 липня 1918р. Комуністичної партії (більшовиків) України фактично стало завершенням процесу об'єднання місцевих організацій РКП(б)У. Отже, КП(б)Увиникла, як то кажуть, не на порожньому місці, у неї була своя передісторія, або, за висловом одного із засновників партії В.П.Затонського, «доісторичний період».

Зачатком комуністичного руху в Україні стали київський та катеринославський «Союзи боротьби за визволення робітничого класу», що виникли у 1897 р. під впливом створеного В.І Леніним у 1895 р. одноіменного петербурзького «Союзу» і разом з ним, московським «Союзом боротьби», Єврейським робітничим союзом (Бундом) та групою київської «Рабочей газети» провели 1-3 березня 1898 р. у Мінську І з'їзд Російської соціал-демократичної робітничої партії.

Визначну роль у розвитку в Україні комуністичного руху в його початковий період відіграли один з керівників перших марксистських організацій Ю.Д. Мельников, діячі петербурзького, київського і катеринославського «Союзів боротьби» І.В.Бабушкін, Б.Л.Ейдельман, обраний на І з'їзді РСДРП членом ЦК партії, П.К.Запорожець, І.Х. Лалаянц та ін.Після з'їзду всі «Союзи боротьби» почали називатися комітетами РСДРП. Утворилися і нові комітети - Харківський, Одеський, Миколаївський... Однак керівництво в РСДРП захопили опортуністичні елементи. Фактично революційну марксистську партію в Росії, партію більшовиків, було створено на II з'їзді РСДРП (Брюссель-Лондон, 17(30) липня -10(23) серпня 1903р.).

Серед делегатів II з'їзду 12 чоловік представляли 7 комітетів РСДРП з України. З них п'ятеро - Р.С.Землячка (Одеський комітет), Л.С.Віленський та ЛД.Махлін (Катеринославський), ПА.Красиков та І.К.Нікітін (Київський) належали до послідовних прибічників В.І. Леніна-твердих іскрівців.

Першими соціал-демократичними організаціями України, які після з'їзду зайняли позиції більшовизму, були Катеринославська, Миколаївська та Одеська. У лютому 1904 року утворився їх об'єднуючий орган - Південне бюро ЦК РСДРП. Бюро подавало також допомогу більшовицьким групам Харкова, Єлисаветграда, Олександрівська, Донбасу і Молдавії.

Через арешти бюро на початку 1905 р. припинило своє існування. Наприкінці липня того ж року в Києві виникли нові обласні органи - Південне бюро і Південно-технічне бюро ЦК РСДРП, але і вони проіснували недовго - до початку 1906 р.

Аж після Лютневої революції об'єднавчий процес набрав значного розмаху. 10-12 липня 1917 р. у Києві відбулась обласна конференція РСДРП(б) Південно-Західного краю ( Київська, Полтавська, Чернігівська, Волинська, Подільська губернії), 13-15 липня в Катеринославі - обласна конференція РСДРП(б) Донецького і Криворізького басейнів ( Катеринославська і Харківська губернії). Було обрано обласні партійні комітети на чолі з визначними діячами революційного руху Євгенією Богданівною Бош і Артемом (Федором Андрійовичем Сергєєвим).

Вони, а також ще 15 делегатів від партійних організацій України, серед яких К.Є. Ворошилов, Я.В. Залмаєв, А.В. Іванов, взяли участь у роботі історичного VI з'їзду РСДРП(б), що визначив курс партії на підготовку і проведення збройного повстання. На з'їзді Артем був обраний членом Центрального Комітету.Крім того, на Півдні України діяли Херсонський губернський комітет РСДРП(б), обраний на губернській конференції 26-27 вересня 1917 р., та Одеський комітет РСДРП(б), створений у червні 1917р.

Першу спробу об'єднати більшовицькі організації у всеукраїнському масштабі було зроблено уже після Жовтневої революції. 3-5 грудня 1917 р. у Києві відбувся Крайовий (Обласний) з "ізд РСДРП(б), який прийняв рішення про утворення всеукраїнської організації під назвою « РСДРПб) - Соціал-демократія України». Однак на практиці все залишилося по-старому, тому що Донецько-криворізький обком не взяв участі у проведенні з'їзду і не підтримав його рішення. Це ж стосується і переважної більшості комітетів РСДРП(б) Півдня України.

Наступний крок до створення всеукраїнської партійної організації зроблено на « Партійній нараді комуністів-більшовиків (членів Центрального Виконавчого Комітету Рад України і працівників з окупованих і неокупованих місцевостей України)», яка відбулась у Таганрозі 19-20 квітня 1918р. Утворене Таганрозькою партійною нарадою Оргбюро забезпечило скликання І з'їзду Комуністичної партії (більшовиків) України (Москва, 5-12 липня 1918р.).

Один з найактивніших учасників Крайового (Обласного) з'їзду РСДРЩб), Таганрозької наради і І з'їзду КП(б)У, згодом визначний партійний і державний діяч України В.П.Затонський, оцінюючи ці три події, писав у газеті «Коммунист» за 7 листопада 1921р.: «Так була зачата в Києві наприкінці 1917 р., з'явилася ( та й то й у вигляді недовершеного проекту) у квітні 1918 р. в Таганрозі й офіційно узаконена у Москві у пам'ятні липневі дні 1918р. Комуністична партія (більшовиків) України».

З'їзди і конференції

У тому, що Комуністична партія України повинна мати свої з'їзди, зійшлися всі учасники Таганрозької партійної наради - і прихильники самостійної «КП(б)У», зв'язаної з РКП(б)Уерез ІІІ Інтернаціонал (ГЛ.Пятаков, М.О.Скрипник та ін.), і прихильники автономної у складі РКП(б)Утії «РКП(б)Уна Україні» (Е.Й.Квірінг та ін.). Та все ж нарада постановила скликати не з'їзд, а «конференцію партійних організацій комуністів-більшовиків України». Очевидно, її учасники не були впевнені, що в умовах окупації України німецько-австрійськими військами вдасться забезпечити повне представництво на з'їзді, скликаному в Москві, підпільних більшовицьких організацій.

Однак думки з цього питання прибулих у Москву делегатів розійшлися. На приватній нараді делегатів 2-5 липня 1918р. одні з них доводили, ніби назвою «з'їзд» наперед вирішується «питання про самостійне існування партії на Україні», другі наполягали, що саме « з'їзд» є тим «авторитетним органом», який «поклав би край страшенному ідейному розброду, дав би початок єдності, задавив би сепаратистські начала».

Більшістю голосів нарада висловилася за назву «Перший з'їзд партійних організацій комуністів (більшовиків) України». Сам з'їзд в останній день роботи назвав себе: « І з'ізд Комуністичної партії (більшовиків) України».

Записавши у резолюції «Про партію», що КП(б)Умає свої з'їзди, І з'їзд КП(б)Уне прийняв, однак, ніякого рішення щодо їх повноважень, строків проведення, порядку скликання тощо. Можливо, делегати мали на увазі, що це питання буде розв'язано в Статуті КП(б)У, розробити який вони доручили Центральному Комітетові за погодженням з ЦК РКП(б)Уна основі загального Статуту РКП(б)У.

Статут РКП(б)У, затверджений у грудні 1919р. VIII Всеросійською партійною конференцією, позбавив національні компартії права на власні з'їзди; замість них у 1920-1924 рр. проводилися республіканські партійні конференції. А в грудні 1925 р. XIV з'їзд ВКП(б)Уйняв новий Статут партії, відповідно до якого відновилося проведення з'їздів КП(б)У. Слід наголосити, що, незважаючи на зазначені зміни, зберігалась єдина нумерація з'їздів і конференцій Компартії України. На них обов'язково розглядалися звіти ЦК і Контрольної (або Ревізійної) комісії, обиралися керівні органи партії. Єдиний виняток - позачерговий XX з'їзд Комуністичної партії України (у 1952 р., у зв'язку з перейменуванням ВКП(б)Уна КПРС, з назви КП(б)Убуло виключено слово «більшовиків»), в порядку денному якого стояло одне питання - «Тези доповіді товариша М.С.Хрущова «Контрольні цифри розвитку народного господарства СРСР на 1959-1965 роки» і завдання Комуністичної партії України».

Ось які з'їзди і конференції (на правах з'їзду) Компартії України відбулися в радянський період історії:

І з’ їзд КП(б)У-Москва, 5-12 липня 1918р.

П з'їзд КП(б)У- Москва 17-22 жовтня 1918 р.

Ш з’їзд КП(б)У-Харків, 1-6 березня 1919 р.

IV конференція КП(б)У-Харків, 17-23 березня 1920р.

V конференція КП(б)У-Харків, 17-22 листопада 1920 р.

VI Всеукраїнська конференція КП(б)У-Харків, 9-14 грудня 1921 р.

VII Всеукраїнська конференція КП(б)У- Харків, 6-10 квітня 1923 р.

VIII Всеукраїнська конференція КП(б)У- Харків, 12-16 травня 1924 р.

IX з ’зїд КП(б)У- Харків, 6-12 грудня 1925 р.

Х з’д КП(б)У-Харків, 20-29 листопада 1927 р.

XI з’'їздКП(б)У-Харків, 5-15 червня 1930 р.

ХП з'їзд КП(б)У-Харків, 18-23 січня 1934 р.

ХІПз’їздКП(6)У-Київ, 27травня-3 червня 1937р.

XIV з'їзд КП(б)У-Київ, 13-18 червня 1938 р.

XV з'їзд КП(б)У~Київ, 13-17 травня 1940р.

XVI з'їзд КП(б)У-Київ, 25-28 січня 1949р.

ХУИ з'їзд КП(б)У-Київ, 23-27 вересня 1952 р.

ХУШ з'їздКПУ -Київ, 23-26 березня 1954р.

XIX з’їзд КПУ - Київ, 17-21 січня 1956 р.

XX позачерговий з'їзд КПУ - Київ, 16-17 січня 1959 р.

XXI з'їзд КПУ - Київ, 16-19 лютого 1960 р.

XXII з'їзд КПУ-Київ, 27-30 вересня 1961 р.

ХХПІ з'їзд КПУ-Київ, 15-18 березня 1966 р.

XXIV з'їзд КПУ -Київ, 17-20 березня 1971 р.

ХХУ з'їзд КПУ - Київ, 10-13 лютого 1976 р.

ХХУЇ з'їздКПУ-Київ, 10-12 лютого 1981 р.

ХХУП з'їзд КПУ-Київ, 6-в лютого 1986р.

ХХУШ з'їзд КПУ-Київ, 19-23 червня 1990р. (перший етап), 13-14 грудня 1990 р. (другий етап).

26 серпня 1991 р. Президія Верховної Ради України видала указ «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України», а 30 серпня - указ «Про заборону діяльності Компартії України».

Наприкінці 1992 р. комуністи ряду областей, переконавшись у небажанні Президії Верховної Ради України скасувати обидва незаконних укази, ініціювали створення Організаційного комітету для підготовки Всеукраїнської конференції комуністів, яка прийняла б рішення про об'єднання в політичну організацію тих, хто залишився вірним справі Комуністичної партії.

6 березня 1993 р. у Макіївці Донецької області відбувся перший етап скликаної Оргкомітетом Всеукраїнської конференції комуністів, а 19 червня в Донецьку - другий етап, на якому було прийнято рішення, що «конференція конституюється як всеукраїнський форум комуністів - з'їзд».

Того ж дня з'їзд прийняв Декларацію.

З'їзд КПУ, який відбувся 19 червня 1993 р. у Донецьку, не присвоював собі порядкового номера, але він вважається І (XXIX), оскільки наступний з'їзд оголосив себе II (XXX) з'їздом КПУ. З'їзди які відбулися у пострадянський період історії партії:

І (XXIX) з'їзд КПУ -Донецьк, 19 червня 1993 р.

П (XXX) з'їзд КПУ-Київ, 11-12 березня 1995 р.

Ш (XXXI) з'їзд КПУ - Київ, 11-12 жовтня 1997 р. (перший етап),

1 листопада 1997 р. (другий етап)

ІУ(ХХХД) позачерговий з’зд КПУ-Київ, 15 травня 1999р.

V ( ХХХШ) з'їзд КПУ - Київ, 24-25 червня 2000 р.

VI (XXXIV) позачерговий з'їзд КПУ - Київ, 5 січня 2000 р.

Надзвичайний з'їзд КПУ - Київ, 25 травня 2002 р.

VII (XXXV) позачерговий з'їзд КПУ - Київ, 26 травня 2002 р.

XXXVI ( об'єднаний) з'їзд КПУ-Київ, 26 травня 2002 р.

ХХХVII зїзд КПУ-Київ, 21-22 червня 2003 р.

Крім з'їздів і конференцій на правах з'їзду, проводилися, в міру необхідності, для розгляду окремих невідкладних питань, всеукраїнські конференції КП(б)У.

Перша Всеукраїнська конференція КП(б)У (Харків, 17-21 жовтня 1926р.) розглянула питання: «Чергові завдання партійної роботи»; «Про господарське становище»; «Наслідки і перспективи роботи».

Друга Всеукраїнська конференція КП(б)У (Харків, 9-14 квітня 1929 р.) розглянула питання: «Доповідь ЦК ВКП(б)УБоротьба за генеральну лінію партії та завдання соціалістичного будівництва»; «П'ятирічний план розвитку народного господарства України»;

« Підсумки та завдання боротьби з бюрократизмом»; «Зниження собівартості й раціоналізація промисловості України».

Третя Всеукраїнська конференція КП(б)У (Харків, 6-9 липня 1932 р.) розглянула одне питання: «Про підсумки весняної посівної кампанії, про хлібозаготівельну та збиральну кампанії і завдання організаційно-господарського зміцнення колгоспів».

У нині чинному Статуті КПУ записано:

« У період між з'їздами Центральний Комітет КПУ в міру необхідності скликає Всеукраїнські партійні конференції, які можуть заслуховувати звіти Центрального Комітету та Центральної контрольної комісії, переобирати між з'їздами (до однієї третини) їх склад, вносити зміни до програмних документів і Статуту КПУ, вирішувати інші назрілі проблеми».

Перша конференція КПУ (Київ, 16 квітня 1994р.) розглянула питання: «Про підсумки виборів до Верховної Ради України у березні-квітні 1994 р. і завдання комуністів на виборах до місцевих Рад та Президента України»; «Про партійну групу Комуністичної партії у Верховній Раді України».

Всеукраїнська конференція КПУ (Київ, 28 квітня 1996р.) розглянула питання: «Про Програму дій Комуністичної партії України в соціально-економічній сфері».

Таким чином, усього за 85 років існування Комуністичної партії України відбулося п'ять всеукраїнських конференцій партії.

Архів, сортувати за: Нові Відвідувані Коментовані