НАТО нам НЕ НАДО!

ЧОМУ КОМУНІСТИ ПРОТИ НАТО?

Перш за все, нам не хотілося б, щоб наш народ зближувався з воєнно-політичною організацією, чия пропаганда наскрізь просякнута брехнею. Ще у часи Іуди-Горбачова, коли “перший і останній” з гордістю улюбленого лакея позував на фото поруч з лідерами західного світу, останні навперейми обіцяли обмежити свою військову присутність в Європі, водночас з Радянським Союзом вивести збройні контингенти з Німеччини та інших країн, паралельно ліквідації “Варшавської угоди” — розпустити НАТО… Жодної обіцянки не виконано! Радянські солдати в обумовлений строк залишили закордонні військові містечка, натовці й кроку не зробили зі своїх баз. Та цього ще й мало: всупереч усім своїм “миролюбним” заявам останніх десятиріч і присяганням не розширювати кордони на Схід, Північно-Атлантичний альянс, наче жахлива планетна пухлина, захоплює все нові країни… То ж чи можна вступати до політичного блоку, який постійно практикується в обдурюванні людства? Це, щонайменше, аморально.

Далі. Діяльність НАТО ще набагато брутальніша й аморальніша, ніж його пропагандистська “словесність”. Згадаємо лише, що ця організація країн-агресорів, на чолі з США, за півстоліття свого існування розв’язала десятки воєнних конфліктів. Жахлива авантюра біля Суецької протоки, підтримка антидержавних заколотів в Угорщині та Чехословаччині, багаторічний герць з селянами В’єтнаму, намагання окупувати Кубу, ракетні обстріли Лівії, грубе втручання у справи латиноамериканських країн, дві війни з Іраком, садистське розшматування мирної Югославії… Лише за приблизними підрахунками, число жертв американо-натовських нападів давно перебільшило мільйон чоловік! Це набагато перевищує втрати населення Європи (крім Німеччини й Радянського Союзу) у Другій світовій війні. Причому, кожна хижа акція НАТО ставала, перш за все, полігоном для випробувань нових типів зброї, які приносили небачені прибутки американським та західноєвропейським товстосумам — і нечуване горе постраждалим народам. У В’єтнамі досі народжуються мертві або спотворені діти після масового застосування отруйних гербіцидів, а у Косові склалася трагічна ситуація завдяки обстрілам території снарядами з незбагаченим ураном. Українцям приєднатись до всепланетних погромників — значило б, цілим народом зажити чорної слави колаборантів, підручних нового “рейху”. Така собі сорокамільйонна дивізія “СС-Галичина”…

Є ще одна сторона, котра має утримувати нас від зближення з альянсом. Агресори, як це й годиться, несуть все більші втрати. З тих пір, як Америка розпочала безнадійну війну з волелюбним Іраком, до Нового Світу прибуло вже понад три тисячі армійських трун, було відправлено більш як двадцять тисяч поранених, скалічених вояків… Невже ми хочемо, щоб наші сини, бодай і за непогану платню в доларах чи в євро (втім, таку, що ніколи не сягне й десятої частини утримання американських піхотинців або британських танкістів), наражалися вдалині від рідного дому на партизанські кулі й вибухівку шахідів?! Невже ми чекаємо жахливих офіційних звісток з Болівії або Сенегалу: “Загинув при виконанні...”? Причому, при виконанні не патріотичного обов’язку, а чергової забаганки західних мільярдерів, котрим знадобилися зайва нафта чи мідна руда!

Нарешті, останнє (за списком, але не за значенням). Навіть вступ до НАТО не означає автоматичного зарахування до “клубу панів”. Такі країни, як Туреччина, а тепер і Польща, завжди виконували і виконуватимуть при альянсі ролі служниць, резервів “гарматного м’яса”, територій для розміщення дочірніх виробництв концернів Заходу. Не мине такої долі і Україна. Наш власний оборонний потенціал буде остаточно зруйновано для надання простору чужоземним фірмам; вітчизняні винаходи та інженерні розробки, навіть геніальні, поступляться місцем західним технологіям. Багато стратегічних підприємств під тиском НАТО поміняє господарів; відбудуться масові звільнення робітників, аж до найкваліфікованіших.

І цього ще мало! За статутом НАТО, державна влада не сміє дізнаватись, що за вантаж перевозять через кордон країни натовські транспортні засоби. Хоч золото, хоч водневі боєголовки… На землі воєнних баз альянсу діють не державні закони, а внутрішній статут: вояки у мундирах НАТО фактично непідсудні місцевій Феміді!

Втратимо все, що лишилося народу України після 15-річного, подібного геологічній катастрофі, владарювання “демократів”. Та ще й дочекаємося портфелів з вибухівкою у метро та магазинах. Бо ж станемо єдиним цілим з ворогами усієї мирної Землі! І нам за це мститимуть…

Вже не кажемо про те, що трапиться з Україною, коли заокеанські хазяї використають її для своєї стратегічної мети… Якої ж? Для чого, власне, нас, як віслюків, солодкими шматочками, улесливою теле- та газетною балаканиною заманюють у натовські ясла? А для того, щоб одного чорного дня зосередити понад Дніпром свої сили перед ударом на Схід. Щоб зробити з українців передовий “штрафбат” проти Росії, проти Китаю… Які підвищені зарплати відвернуть тоді нашу загибель “між двох вогнів”?

Ось чому ми, комуністи, рішуче й однозначно проти вступу України до НАТО.

Архів, сортувати за: Нові Відвідувані Коментовані