НАТО нам НЕ НАДО!

  Ухвала наради представників осередків політичних партій та громадських організацій

м. Київ

16 лютого 2007 р.

Ми, представники Київських міських осередків Комуністичної партії України, “Русская община Украины” Всеукраїнського союзу робітників, Всеукраїнського Союзу радянських офіцерів, організації ветеранів, організації ЛКСМ України, регіональної організації Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць “За майбутнє дітей України” м. Києва, ЗУБР, Всеукраїнська організація “Православний вибір” ,“Союзу Православних братств, громадська організація “Молодь XXI століття”

обговоривши на спільній нараді питання відносно організації в місті Києві референдуму щодо виявлення позиції мешканців міста відносно вступу України в Північно-Атлантичний Альянс (НАТО), дійшли до висновку:

Україна знаходиться на вкрай важливому етапі вибору стратегічного напрямку розвитку. Географічне розташування на перехресті геополітичних інтересів, стику європейського та східного типу цивілізацій, вкрай важливому в торгово-економічному сенсі регіоні, наявність деструктивних факторів, які можуть поставити під загрозу стабільний та поступальний розвиток зумовлюють необхідність проведення збалансованої внутрішньої та зовнішньополітичної лінії.

Виходячи з цього, ще в 1990 році Верховна Рада України в Декларації про державний суверенітет зафіксувала прагнення до позаблокового, нейтрального статусу України. На цьому рішенні базувався і референдум, проведений в Україні 1 грудня 1991 року.

Прагнення жити в мирі і злагоді з сусідами, зміцнювати зв’язки з братніми слов’янськими народами Білорусії та Росії відповідає корінним інтересам народу України, міцно укорінилося в суспільній свідомості.

Разом з цим, останнім часом владними інституціями України проводиться лінія на форсоване втягування держави в організаційні та військові структури НАТО. Адміністрація Президента В.Ющенка, ряд міністерств та відомств (зокрема, Міністерство закордонних справ та Міністерство оборони) втілюють в життя низку заходів, кінцевою метою яких може стати втрата Україною реального суверенітету, різке загострення стосунків з сусідніми слов’янськими державами.

На території нашої держави проводяться спільні військові навчання, сценарій яких не залишає сумнівів в їх антиросійській спрямованості і не відповідає стратегічним інтересам України. Нахабна спроба без законодавчого регулювання провести навчання на території АРК влітку 2006 року зустріла організований спротив населення Кримської автономії і зазнала ганебного фіаско.

З метою “поліпшення” іміджу НАТО в очах жителів України розв’язано широкомасштабну пропагандистську кампанію, до якої активно долучаються державні освітні установи, зокрема підпорядковані Міністерству освіти та науки.

Активізувалася робота структур Альянсу в Україні, в т.ч. розташованих в Києві.

Влада ігнорує вимоги проведення Всеукраїнського референдуму щодо питання входження в НАТО, за який виступає значна кількість населення країни, що засвідчує збір понад 3 мільйонів підписів, проведений відповідно до вимог чинного законодавства.

Всі ці дії не відповідають інтересам народу України, суперечать стратегічним завданням державного розвитку. Втягування України в НАТО погрожує суттєвими геополітичними, економічними та соціальними ризиками, серед яких:

• погіршення стосунків з сусідніми країнами, в першу чергу Білорусією та Росією;
• перетворення України на територію можливого воєнного протистояння наймогутніших світових держав та воєнно-політичних блоків;
• знищення підприємств військово-промислового комплексу, невідворотна деградація наукоємних галузей промисловості (космічна, авіаційна, судно будівельна, радіотехнічна, приладобудівна);
• різке зростання бюджетних видатків на переозброєння армії за НАТОвськими стандартами, що неминуче призведе до скорочення соціальних програм і зубожіння значних верств населення;
• втягування українських військових в проведення загарбницьких воєн, виконання ними функцій окупаційних та каральних контингентів, які обслуговують інтереси західних країн в зонах конфліктів, спровокованих НАТО;
• посилення небезпеки терористичних дій в Україні як результату втручання в перебіг подій в “гарячих точках” на боці агресора – НАТО.

Така небезпека викликає активізацію справді патріотичних, державницьких сил України, які започаткували широкий всенародний рух, метою якого є визначення доленосного питання відносно вступу України в НАТО виключно шляхом Всеукраїнського референдуму.

Попри всі спроби заблокувати волевиявлення народу з боку Центрвиборчкому, Адміністрації президента тощо намітилися значні зрушення в питаннях його організації. Так, 16 грудня 2006 р. відбувся Всекримський народний референдум, в якому прийняли участь 58,21% виборців АРК. З 897054 виборців, які взяли в ньому участь, 885387 виборців (або 98,7% тих, що проголосували) категорично висловилися проти курсу на втягування України в НАТО.

Такі результати виглядають ще більш красномовними в контексті ігнорування владними структурами України вимог, які відповідають інтересам переважної більшості громадян держави щодо надання статусу державної російській мові, зміцнення взаємовигідних економічних зв’язків України з Білорусією, Казахстаном, Росією в рамках Єдиного Економічного Простору (ЄЕП).

Враховуючи надзвичайну актуальність питання,

усвідомлюючи, що в умовах бездіяльності владних інституцій (фактично – саботажу вимог народу) зростає роль і відповідальність політичних партій і громадських організацій,

керуючись чинним законодавством України,

нарада представників осередків політичних партій та громадських організацій в м. Києві

ухвалює:

1. Погодитися з необхідністю проведення в м. Києві опитування з метою вивчення громадської думки – референдум за народною ініціативою відносно підтримки/не підтримки курсу на вступ України в структури військового блоку НАТО та підтримки/ не підтримки зміцнення взаємовигідних економічних зв’язків України з Білорусією, Казахстаном, Росією в рамках Єдиного Економічного Простору (ЄЕП)..
2. Ініціювати скликання зборів виборців міста з метою утворення міської виборчої комісії для проведення референдуму за народною ініціативою з цих питань.
3. Для вирішення питань щодо скликання зборів виборців міста Києва утворити комітет у склад : Буткалюк В.О., Грабова Т. В., Єгоров Ю. Н., Красильников І. М, Лукияник В. Б., Майборода В. Д., Мальований В.О., Пилипенко А. І., Сахарова Л.П. , Харченко Н. Д., Шуров К.В.
4. Розгорнути активну роз’яснювальну роботу серед жителів міста Києва щодо цілей та завдань референдуму.
5. Вважати за необхідне координацію зусиль по висвітленню ходу підготовки до проведення референдуму в засобах масової інформації.

Підписи:

Єгоров Ю.Н.,
Шуров К.В.,
Лукияник В.Б.,
Сарченко Н.Д.,
Грабова Т.В.,
Мальований В.О.,
Литвиненко А.П.,
Буткалюк В.О.,
Пилипенко А.І.,
Сахарова Л.П.,
Уманський Л.І.

Архів, сортувати за: Нові Відвідувані Коментовані