Люди… будьте пильні! (Юліус Фучик)

ЗНОВУ ТАНЦІ НА КІСТКАХ… КОМУ ЦЕ ВИГІДНО?

Нібито й дати “круглої” немає трагічних подій 1932-1933 років, — а наш помаранчовий Президент знову зібрав натовп на Михайлівський площі: згадати загиблих під час великого голоду, помолитися, свічки запалити по хатах, та щоб неодмінно до ранку горіли… А ще натовпу було рекомендовано КОЛЕКТИВНО ПРОКЛИНАТИ. Кого? Та все тих же самих, що й останні 15 років. Проклинати й ганьбити якомога дошкульніше Радянський Союз, комуністів, Росію…

НАВІЩО?

Здається, усі крапки над “і” давно розставлено. Серйозні вчені кажуть:

ГОЛОДОМОРУ НЕ БУЛО — БУВ ГОЛОД!

Ніхто не “виморював” навмисне українську націю, бо:

голод на початку 1930-х був в усьому Радянському Союзі; від Поволжя до Казахстану, від Кавказу до Сибіру голодувало близько 60 процентів населення країни;

причини голоду були комплексні, у тому числі і кліматичні, і соціальні, зокрема — шалений опір сільської буржуазії (куркулів) колективізації та пов’язане з ним масове знищення машин, реманенту, худоби, приховування зерна;

оскільки голод охопив головним чином центральні та південні райони України, постраждали перш за все селяни російського походженння;

союзне керівництво не гнобило українських селян, а під час голоду надавало їм величезну допомогу, зокрема 6,5 мільйонів пудів зерна.

Не було ніяких “багатомільйонних жертв”, бо, за гідними поваги іноземними та вітчизняними статистичними даними, безпосередньо голод коштував Україні від 600 до 650 тисяч життів. Цифри жахливі, але не фантастичні!

Та нехай (припустимо на мить) заяви присяжних “співців більшовицького голодомору” мають під собою хоч якусь реальну основу… Чи варто сьогодні, через 73 роки після подій, ставити цю тему у центр всенародної уваги?

А сенс, виявляється, для нашої влади ось який:

розпалити у народі ненависть до братньої Росії, щоб відрізати шлях до будь-якого українсько-російського зближення;

на хвилі божевільної антиросійщни, всупереч нашій Конституції, загнати Україну до агресивного блоку НАТО;

збудити ще небувалу антикомуністичну істерію, щоб відвернути симпатії трудящих від їх єдиних захисників, комуністів.

ОТАКІ, ЦІЛКОМ СУЧАСНІ, ПІДЛІ НАМІРИ У ТИХ, ХТО ПРОЛИВАЄ КРОКОДИЛОВІ СЛЬОЗИ ЗА “ЖЕРТВАМИ ГОЛОДОМОРУ”…

НЕ ПІДДАМОСЯ НА ПРОВОКАЦІЮ!

Київський міськком Компартії України

Архів, сортувати за: Нові Відвідувані Коментовані