В. Симоненко: НІ, ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!

НІ, ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!

Я зустрічався з вами в дні сурові,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.

Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали “Хайль!” охриплими басами
І “Ще не вмерла...” голосно ревли.

Де ви ішли – там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям –
Плювала кров’ю “ненька Україна”
У морди вам і вашим хазяям.

Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі Сходу не вернулись “москалі”.

Тепер ви знов, позв’язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів запрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.

Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько вас не забере,
Бо знайте: ще не вмерла Україна,
І НЕ ВМРЕ!!!

В. Симоненко