Актуальне в пресі

Світлана ШМЕЛЬОВА (головний редактор газети): НЕ КАЖІТЬ, ПАНОВЕ, "ГОП", ПОКИ НЕ ПЕРЕСКОЧИЛИ (г."Киевский вестник", № 8 (6142), 26 января 2006г.)

23 січня о 21 годині ми з вами мали можливість послухати телевізійне звернення президента до народу. Причина - річниця його інавгурації.

Що можна сказати з цього приводу? Сказати, якраз, є що і я скажу, але спочатку пропоную прочитати шматочок із дуже великого і злого плану розвалу нашого життя. Автор цього витвору - колишній шеф ЦРУ А. Даллес:

"Окончится война, все как-то утрясется, устроится. И мы бросим все, что имеем, все золото, всю материальную мощь на оболванивание и одурачивание русских людей. Посеяв там хаос, мы незаметно подменим их ценности на фальшивые и заставим их в эти фальшивые ценности верить. Как? Мы найдем своих единомышленников, своих союзников и помощников в самой России. Эпизод за эпизодом будет разыгрываться грандиозная по своему масштабу трагедия гибели самого непокорного на Земле народа, окончательного, необратимого угасания его самосознания... Из литературы и искусства мы... вытравим их социальную сущность, отучим художников, отобьем у них охоту заниматься изображением, исследованием тех процессов, которые происходят в глубинах народных масс… Литература, театры, кино - все будут изображать и прославлять самые низменные человеческие чувства. Мы будем всячески поддерживать и поднимать так называемых художников, которые станут насаждать и вдалбливать в человеческое сознание культ секса, насилия, садизма, предательства - словом, всякой безнравственности... В управлении государством мы создадим хаос и неразбериху, мы будем незаметно, но активно и постоянно способствовать самодурству чиновников, взяточничеству,беспринципности. Честность и порядочность будут осмеиваться и никому не станут нужны... Хамство и наглость, ложь и обман, пьянство и наркоманию, животный страх друг перед другом и беззастенчивость, предательство, национализм и вражду народов, прежде всего вражду и ненависть к русскому народу, - все это мы будем ловко и незаметно культивировать, все это расцветет махровым цветом... И лишь немногие поймут, что происходит. Но таких людей мы поставим в беспомощное положение, превратим их в посмешище, найдем способ их оболгать и объявить отбросами общества.

Мы будем вырывать духовные корни большевизма, опошлять и уничтожать основы народной нравственности... Мы будем расшатывать таким образом поколение за поколением; мы будем браться за людей с детских, юношеских лет, будем всегда главную ставку делать на молодежь, станем разлагать, развращать, растлевать ее. Мы сделаем из молодежи пошляков и циников, шпионов и космополитов. Вот так мы это и сделаем".

Ми цей жахливий план друкували кілька років тому на своїх шпальтах. А нині вже навіть ті, хто стояв на "помаранчевому" майдані, не можуть не погодитися, що цей зловісний американський план вже владарює на нашій території. Вони знайшли своїх однодумців, посіяли хаос, вітчизняну літературу справді змінили до невпізнанності. Культ сексу у повному розпалі, насилля буяє скрізь і в усьому, якщо не фізичне, то моральне. Чесність і порядність дійсно висміюються. Панує суцільна, цинічна брехня.

А тепер давайте так само попунктно розберемося із зверненням президента, яке він почав з того, що на вірність нам присягнув на Конституції та Пересопницькому Євангелії. Але ж після такої присяги не можна, страшний гріх дурити людей, обкрадати ближніх своїх…

Віктор Андрійович переконує нас, що рік його правління був переломним періодом. Чому був? Нас і далі ламають, переламують і погляди наші, і світосприйняття також. Ще ми почули: "2005 рік був, у першу чергу, роком переоцінки поглядів у суспільстві. І в цьому його історична цінність".

У чому переконує нас гарант Конституції? Про яку історичну цінність він говорить? Може, про те, що у підручниках з історії тепер прославляють інших героїв? Чи, можливо, медицина стала доступною звичайним людям? А може, цінність у тому, що пенсіонери навчились безбідно жити за мінімальні пенсії? Які погляди переоцінені? Про яке майбутнє говорить президент країни, якщо він зі своєю "командою" перекреслив наше минуле?!

Далі - не краще у його виступі: "Вперше громада отримала владу, яка звітує про виконання своєї виборчої програми "Десять кроків назустріч людям" і всі проблемні питання розв'язує в широкому діалозі". Про що? Може, і звітує президент, але про що і що він нам мовить! Навіщо нам взагалі якісь міфологічні звіти, коли на ділі, у повсякденному житті все зовсім навпаки. Які переломні питання розв'язуються? Єдине, що правда, так це "широкий діалог". А якщо бути точнішими, то це належить більш до велелюдного базікання.

Так, шановний пане президенте, балачок, демагогії надто багато. Але ж і ви, і ваша "команда" чудово знаєте, для чого всі ці ваші "відверті" звернення до народу. Знаєте ви і те, на який народ розраховуєте. Тому що наступне речення у зверненні до нас, шановний народе, підтверджує той факт, що нас з вами не те, що не поважає президент, він просто не рахується з нашим розумовим потенціалом. Народ для нього як маса. Він і його оточення, як і їхні західні ідейні наставники, очевидно вирішили, що одурманення народу вже сталося, тому-то і дозволяють собі таку безвідповідальну брехню.

"За рік зроблені важливі кроки для виведення економіки з тіні. Доходи національного бюджету зросли у півтора рази.

Ми повернули країні мільярди гривень, вкрадених від непрозорої приватизації.

Турбота про дитину, маму, сироту, пенсіонера залишається головним пріоритетом влади. Реальні доходи населення зросли на двадцять відсотків. Це найвищий показник за роки незалежності України".

Не буду говорити про все, що ви прочитали у цих трьох абзацах. Запитаю лише: у кого з вас зросли доходи на 20%? А чому президент не згадав, на скільки відсотків злетіли ціни на продукти, ліки, комунальні послуги?!

Глава держави вів мову про зовнішні відносини. І знову неправда. Вірніше, лише його, президента, правда, а не загальнонародна. Якщо зовсім відверто, то нова, "помаранчева" влада наполегливо "гвалтує" свій народ. Нам нав'язують, переконують, примушують повірити у те, що Росія - це ворог, а от Америка і Європа - це справжні друзі.

Але замість того, щоб сіяти поміж нашими країнами і народами розбрат, "помаранчевим" політикам і дипломатам необхідно було би побудувати відносини з Росією так, щоб вона з повагою ставилася до України і сприймала її, як рівного партнера. І для цього зовсім не потрібно пнутися з останніх сил до Європи, не треба сваритися і сперечатися, треба всього-на-всього скоординувати свої наміри, вміння, професіоналізм, забути про власні бажання, амбіції і політиканство й почати активно піднімати економіку країни. Невже вони не знайомі з висловом В.І. Леніна, що найкраща політика - це економіка?

За такого підходу до держави та її народу до жодної голівоньки нізащо не прийшло б бажання продати будь-який об'єкт, не те що "Криворіжсталь". Та ще й пишатися тим, що так вигідно "зіпхнули" стратегічний об'єкт, про що президент вихвалявся перед нами з екранів телевізорів, зарахувавши цю оборудку до п'яти виконаних пунктів своєї програми, як один із кроків назустріч людям.

Далі слухати його було ще болючіше, тому що глава держави буквально суперечив здоровому глузду, обіцяючи, що за п'ять років його володарювання будуть створені умови, за яких "кожен працездатний українець матиме достойну роботу і гідну оплату".

Де будуть ці робочі місця? На чужих підприємствах, що належатимуть іноземцям? Хто нас поважатиме і рахуватиметься з нами, якщо ми все продаємо: і заводи, і землю, і совість. Невже В. Ющенку, українцеві за походженням, не відомо, що завжди і всюди поважають лише дбайливих, розумних хазяїв, але аж ніяк не тих, хто пускає з молотка своє майно!

А президент продає і каже: Україну поважають у світі. Говорить він і про те, що наша країна вміє відстоювати свої національні інтереси. Що ми відстояли? У кого? З ким ми відстоюємо - з містечковими націоналістами, з їхньою ворожою ідеологією! Про що говорить президент країни, коли для таких, як Тягнибок, ворогами є всі, хто має інше, не його мислення!

А що мав президент на увазі, коли сказав, що вже вирішено газову проблему? Згадайте, будь ласка, початок цієї проблеми. Пам'ятаєте, нас правителі переконували, по-півнячи розпустивши пір'я, у тому, що народ не відчує нестачі газу, навіть якщо Москва його зовсім перекриє. Мовляв, Україна, по-перше, має запаси, по-друге, є туркменські поставки, по-третє, маємо свої родовища. Тому навіть плата населення за газ не збільшиться. А що насправді? Виявляється, і запасу нема, і туркменських поставок нема, і з Росією "перенаціоналізувались-перегризлись", тому мерзніть, "любі друзі", і мовчіть, бо у всьому винні москалі. Це називається: перекласти з хворої голови на здорову. Брехня, зрадництво і суцільна демагогія.

Що ж нам пообіцяв президент у своєму виступі у подальшому житті? Ага, реформи у медицині, освіті, на селі і судову.

Можна було б попунктно це розкласти, але вистачить, переконана, навіть одного речення: у бюджеті на ці реформи поки що навіть місця не відведено, не те що коштів не закладено. Це, по-перше. А по-друге, оголосити, озвучити подальші наміри, пообіцяти - це ще не зробити, тобто не виконати. Тому нам залишається або повірити, якщо це ще, звичайно, можливо за нинішнього суцільного дурману, або перестати слухати і починати рятувати і себе, і країну.

А якщо ще відвертіше, то для проведення цих конче необхідних реформ, як і інших позитивних змін, потрібна зовсім інша сила, ніж та, що знаходиться нині при владі. Змінити кардинально життя у країні зможуть лише патріотично налаштовані люди. А президент і його "друзі" належать до націоналістичного табору, де на першому місці стоїть "моя нація", а не соціальне благополуччя всього багатонаціонального народу України.

Далі у своєму зверненні до народу Віктор Андрійович, зовсім знехтувавши демократію, тобто забувши про право на вільний вибір, про право на власну думку кожного громадянина, повідомив нам, що наше майбутнє, а його, президента, головна стратегічна мета, - це приєднання до Євросоюзу і якомога швидший вступ до НАТО.

Отак, шановні громадяни, щоб ми з вами не робили, який би супротив не чинили, яку б власну думку не мали, "народний" президент нас "за вуздечку" тягне, а кого вже й "батогом" жене у чуже для нас, навіть вороже людям із соціалістичним минулим капіталістичне рабство.

То що ж виходить насправді? Яку мету переслідує президент, звертаючись до народу, з яким він відверто не рахується? Навіть не питає нашої ні думки, ні згоди. Йому вистачає підтримки його "друзів", у яких, як бачимо, немає ні чистих рук, ні совісті, ні моралі.

Про які чесні вибори-2006 говорить гарант Конституції, якщо ми всі добре пам'ятаємо, як проходили "чесні" вибори-2004, як "чесно" приймав рішення Верховний Суд та про інші чесноти "помаранчевих"?!

Великий сумнів і у подальших словах і діях нині діючого президента. Він запевняє нас, що у наступних виборах не буде задіяний адмінресурс. А що ми насправді бачимо і чуємо? Саме "помаранчевий" адмінресурс не лише тисне, але й крокує на вибори. Пан Луценко - в.о. міністра внутрішніх справ - взагалі сказав, що він просто так поставив своє прізвище у виборчих списках, а сам залишатиметься у своєму кріслі. Просто так, це як? Для чого?

Президент знову пропонує всім партіям підписати Меморандум про чесні вибори. А що сталося з Меморандумом, підписаним спільно з Януковичем? І тут же, після пропозиції підписати наступний Меморандум, В.А. сказав: "В той же час я не дозволю жодній політичній силі працювати на розкол України, спекулювати на темах мови, релігії, федералізму чи сепаратизму".

Зрозуміли позицію президента? Тобто, всі, хто виступає проти "помаранчевих", будуть що, Вікторе Андрійовичу, посаджені до в'язниць, чи зникнуть як Гонгадзе, чи їх пустять по-сучасному у повітря (ну, такий собі "теракт")?!

Відразу після погроз президент мило так звертається: "Шановні співвітчизники!" Боже, невже Ти не бачиш, що коїться?! Як вони можуть так не поважати людей! Тільки-но говорив про те, що не допустить тиску на виборців, тобто, не буде задіяний адмінресурс, і тут же нав'язує, диктує народу, за кого треба голосувати. Додаючи: "Пам'ятайте - від результатів березневих виборів залежить розвиток України на наступні п'ять років". Тобто, голосуйте за його "команду". Але я хочу уточнити. Дійсно, шановні виборці, від того, кому ми довіримо своє життя, долю своєї країни у березні, дуже багато залежатиме від нас!

Отож, шановні читачі, добре подумайте над кожним словом президента. Спочатку він відверто і на диво чесно повідомив нам, що у нас нема іншого шляху, лише як у капіталізм. Він так хоче, йому так наказали, його для цього "чесно" посадили на трон. Йому, справді, інакше не можна. Він і його "помаранчеві" однодумці вже давно продали свої душі. Вони інакше жити вже не можуть. Вони собі не належать.

Але ж ми з вами не продали ні душу, ні розум, ні совість. То невже ми, поки ще маємо право приймати рішення - за яке життя нам голосувати на виборах у березні нинішнього року, не скористаємося цією можливістю, цим правом? Невже отак, без бою, здамося самі і віддамо у неволю своїх дітей та онуків?!

У кожному реченні, кожному слові президента під час звернення до народу звучить суцільна загроза. Якщо просто слухати, не знаючи, хто говорить, то теоретично майже все правильно. Але, якщо врахувати, що це слова президента, то треба порівнювати сказане з тим, що відбувається насправді. А воно все не так, все зовсім навпаки.

Створимо чесну більшість, - каже В.А. Але ж він має на увазі не будь-яку більшість, а лише свою, "помаранчеву".

Забезпечимо дієздатність Конституційного Суду, - наголошує він. Що означає: треба, щоб судді терміново прийняли присягу, тому що є важливі для "помаранчевої компанії" питання, які вони самотужки, без рішення Конституційного суду не подужають.

Далі глава держави сказав нам, що для нього закон - понад усе. І тому він визнає, що з 1 січня нинішнього року діє оновлена Конституція. І тут же додав, що він не вважає її ідеальною, бо реформа відбулася без участі громадян… Тому суспільство має сказати своє слово у цьому питанні.

Кому з вас ще не зрозуміло, що президент робитиме все, аби відмінити політичну реформу, тобто повернути собі всі права?! А чому, знаєте? Тому що Джорджу Бушу не потрібен парламент. Як він з такою кількістю депутатів буде домовлятися? Йому потрібен один повноважний президент Ющенко "для ручного" керування.

Коли ще, за чийого правління, до України приїздило стільки західних керівників?! При Кучмі завітав із зовсім ліричним візитом Білл Клінтон.

А активно почалось американізоване нашестя з того моменту, коли ледь не зірвалось президентство Ющенка.

Отож, картина така. В.А., як і раніше, наполягає на тому, що у нього є команда. Тільки тепер він каже, що кожен із нас є членом його команди. Ви ще не відчули себе у його компанії? І не відчуєте. А якщо раптом з кимось таке станеться, то тепліше вам від цього не буде. Тому що нормальна людина ніколи не захоче добровільно відмовитися від своєї совісті, своїх поглядів, моралі, від своїх друзів, від своєї країни, де основними правилами відносин між людьми завжди були братство, взаємоповага, інтернаціоналізм і патріотизм.

І скільки б президент не виголошував солодких промов, скільки б він не говорив, що "наша сила - у єдності", він не змусить націоналістів з повагою, по-братськи сприймати, я не кажу навіть любити, донецького шахтаря чи навіть киянина, який висловлює свої думки ворожою для "помаранчевих" мовою. Так само, як і з нормальним світоглядом людей навіть не примусить поважати нацистів. Про яку єдність говорить президент, якщо він особисто шукає захисту і підтримки виключно у західних областях України? Багато ще темного і у словах, і у діях президента та його "команди".

Чітко, зрозуміло і прозоро вималювалось одне: настає диктат президента - я сказав, я видав, я вирішив, я прийняв, я не дозволю... Отака собі "демократична диктатура". Нам з вами вона підходить? Ні, і ще раз ні!

На закінчення, щоб не звинуватили, що я нічого позитивного не побачила на телеекрані під час звернення президента до народу, скажу: побачила і мені дещо сподобалось - нарешті президент не жестикулює руками і не показує якісь, лише йому зрозумілі, виміри пальцями. А ще - може говорити, не плямкаючи і не прицмокуючи. Це вже по-європейськи. Вітаємо!

Архів, сортувати за: Нові Відвідувані Коментовані