Партійне життя

Адам МАРТИНЮК: ІНСТИТУТ КІБЕРНЕТИКИ – ЦЕ ТЕ МІСЦЕ, ДЕ НЕЙМОВІРНЕ СТАЄ ОЧЕВИДНИМ

Источник: www.kpu.net.ua

Інститут кібернетики Національної академії наук України має майже півстолітню історію. Він був заснований у 1957 році і сьогодні гідно носить ім'я свого організатора і першого директора Віктора Михайловича Глушкова (1923-1982 рр.) – академіка, лауреата Ленінської премії, двічі лауреата Державних премій СРСР, всесвітньо відомого своїми працями з теоретичної і прикладної кібернетики, використанням кібернетичних методів і обчислювальної техніки в усіх галузях народного господарства.

Сьогодні славну справу свого видатного вчителя і наставника з честю продовжує колектив інституту на чолі з директором Іваном Васильовичем Сергієнком – академіком Національної академії наук України, заслуженим діячем науки і техніки, лауреатом Державних премій у галузі науки і техніки.

Інститут став колискою вітчизняних наукових кадрів у галузі кібернетики, інформатики, обчислювальної техніки. Вченими інституту створені широко відомі наукові школи з математичної кібернетики та теорії обчислювальних машин і систем, теорії оптимізації та системного аналізу, математичного моделювання, математичної теорії надійності, теорії програмування та ін.

Тут плідно працює понад 400 наукових співробітників, серед яких 15 членів Національної академії наук України, 55 докторів та понад 200 кандидатів наук. Інститут видає три міжнародних наукових журнали, а також збірники наукових праць Фонд науково-технічної бібліотеки інституту нараховує близько 300 тисяч одиниць зберігання.

При інституті діють спеціалізовані вчені ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій, аспірантура та докторантура ведуть підготовку за багатьма спеціальностями у галузі інформатики. За часи існування в інституті підготовлено близько 200 докторів та понад 1000 кандидатів наук, видано більше 400 монографій і опубліковано декілька десятків тисяч статей, одержано сотні авторських свідоцтв та патентів.

Велика увага приділяється роботі з студентською молоддю, при цьому гармонійно і результативно поєднуються освіта, наука і виробництво. При інституті працюють філії кафедри обчислювальної математики Київського національного університету імені Т.Шевченка, кафедри автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут", кафедра теоретичної кібернетики та методів оптимального керування Московського фізико-технічного інституту (Росія).

Міжнародні наукові зв'язки інституту кібернетики охоплюють широке коло провідних наукових центрів світу, зокрема Росії та країн СНД, США, Англії, Німеччини, Франції, Польщі, Японії, Півн.Кореї, Китаю. Інститут має великий досвід співпраці з міжнародними науковими організаціями, його науковцями виконано понад 50 міжнародних проектів за контрактами та міжнародними грантами. Інститут щорічно проводить міжнародні конференції в галузі інформатики та бере активну участь у численних наукових форумах багатьох країн світу. Наукові здобутки інституту відзначені багатьма Державними преміями СРСР та України, преміями імені видатних вчених.

Інститут є базовою організацією Кібернетичного центру НАН України, Національного комітету України з інформатики, Наукової ради з проблеми "Кібернетика" та Наукової ради "Інтелектуальні інформаційні технології" Національної академії наук, Української федерації інформатики, прийнятої до складу міжнародної організації з інформатики CEPIS, що функціонує
у ЄС.

В інституті здійснюються наукові дослідження як у напрямах, закладених ще фундаторами кібернетики в Україні, так і у напрямах, що випливають з тенденцій розвитку інформатики та практичних потреб сьогодення. Інститут веде дослідження в галузі теорії та методів системного аналізу, математичного моделювання, захисту інформації, оптимізації; загальної теорії керування, методів та засобів побудови інтелектуальних систем керування різного рівня та призначення; загальної теорії обчислювальних машин та перспективних засобів обчислювальної техніки, штучного інтелекту та інформатики; перспективних систем математичного забезпечення загального та прикладного призначення; нових інформаційних технологій, а також фундаментальних і прикладних проблем інформатизації суспільства.

Одним з останніх здобутків інституту  є створення у 2004 р. двох суперкомп'ютерів для інформаційних технологій високоефективних обчислювальних кластерних систем на базі найсучасніших мікропроцесорів. Можливість ефективної інтелектуальної обробки великих об'ємів знань і даних забезпечує їм істотні переваги. Саме інтелектуальна складова комп'ютерів у сполученні з розподіленими базами даних вигідно відрізняє їх від того, що роблять сьогодні у світі.

Ці суперкомп'ютери дають змогу розв'язувати принципово нові задачі трансобчислювальної складності в галузі науки, економіки, екології, сільського господарства, техніки, безпеки, в космічній та інших галузях. Суперкомп'ютери сьогодні мають продуктивність до 350 млрд. операцій за секунду та систему збереження даних об'ємом до 1000 млрд. байт.

– Це якраз той випадок, коли неймовірне стає очевидним, – зауважив другий секретар ЦК КПУ, Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, який на днях разом із головою підкомітету Верховної Ради  з питань інформатизації та інтелектуальної власності Михайлом Родіоновим ознайомився з роботою інституту.

Пояснення гостям давали директор інституту академік Іван Сергієнко, його заступник з наукової роботи член-кореспондент НАНУ Юрій Кривонос, а також члени-кореспонденти НАНУ Ольга Перевозчикова, Василь Дейнеко, Ігор Войтович, доктори наук, професори Віталій Бардаченко, Наталія Куссуль, Михайло Михалевич та інші.

Звичайно, гостей перш за все цікавили питання практичного використання наукових досліджень і відкриттів. І господарям, як бачимо, було про що розповісти.

Зокрема, вже сьогодні на кластерних супер-ЕОМ реалізовано низку інформаційних технологій розв'язання важливих класів задач практичного застосування при розв'язанні задач економіки, захисту навколишнього середовища, зокрема проблем розповсюдження радіонуклідів, обробки супутникової інформації, прогнозування погоди, врожайності, розв'язанні проблем захисту інформації в комп'ютерних та телекомунікаційних мережах та ін.

У 2006 році планується підключення створених суперкомп'ютерів до мережі URAN та спільними зусиллями науковців інституту кібернетики і Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут" суттєве розширення її можливостей для застосування в  інтересах НАН України, міністерства оборони, міністерства з питань надзвичайних ситуацій та інших зацікавлених відомств і господарських об'єктів.

Крім того, останнім часом в інституті розроблено комплекс високоефективних комп'ютерних засобів для розв'язання різноманітних задач, які уже сьогодні використовуються для захисту об'єктів, гарантування недопущення несанкціонованого доступу до комп'ютерної інформації, діагностики серцево-судинних захворювань тощо.

Розроблена інтелектуальна відеокомп'ютерна система з програмованими параметрами зчитування інформації з відеосенсора та попередньою обробкою зображень, яка забезпечує високошвидкісне введення та обробку зображень в реальному часі і здатна автоматично виявляти  інформацію про зміни властивостей та інформаційних ознак об'єкта спостереження. Інтелектуальні системи відеоконтролю, спостереження та слідкування знаходять широке застосування при автоматизації виробничих процесів, в охоронних системах та системах спеціального призначення, можуть бути основою систем розпізнавання для роботів нових поколінь та систем віртуальної реальності.

Як відзначив директор інституту академік Іван Сергієнко, значна увага приділяється створенню ефективних інформаційних технологій для міністерств, відомств та інших державних структур. Так, створено інформаційні технології розподіленої обробки інформації для Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, Державної податкової адміністрації України, Верховного суду України, Рахункової палати України та інших. Розроблені системи ефективно функціонують та постійно вдосконалюються.

Господарі з гордістю говорили про ці та інші наукові здобутки, ділилися своїми планами на перспективу. У той же час зверталися до парламентаріїв з одним-єдиним запитанням: коли вже нарешті держава зрозуміє, яким потужним науково-інтелектуальним потенціалом вона володіє і як бездарно його використовує чи точніше не використовує.

Адже головна проблема, як це не банально звучить, – це гроші, це вкрай недостатнє фінансово-матеріальне забезпечення розвитку науки. Адже значна частина науково-дослідницьких і виробничо-впроваджувальних робіт виконується при суттєвій фінансовій підтримці фірм Німеччини, Китаю, інших країн світу, а рідна держава, яка ось вже 15-й рік  переживає скрутні часи, тримає вітчизняну науку фактично на "голодному пайку".

І на це наболіле питання Адам Мартинюк також відповідав з болем, бо хоча всі нібито й розуміють, що без науки не має перспективи та ще не скоро держава зможе у достатній мірі задовольнити справедливі потреби науки – як прикладної, так особливо фундаментальної.

Виступаючи перед провідними вченими і спеціалістами інституту, другий секретар ЦК КПУ, перший віце-спікер підкреслив, що всі наші біди і негаразди від невизначеності стратегічної лінії і пріоритетів розвитку країни, незбалансованості бюджетних витрат, неузгодженості інтересів центру і регіонів по вертикалі, а також різних відомств між собою і регіонів по горизонталі. Та головна причина всього цього – у тимчасовості урядів, які змінюють один одного практично щороку, у постійній кадровій чехарді на всіх ділянках управління.

Адам Мартинюк вважає, що єдиний і правильний вихід із цього замкнутого кола – введення з 1 січня 2006 року конституційних змін політичної системи, перехід України до парламентсько-президентської форми правління. Передбачається, що після березневих виборів парламент самостійно сформує Уряд і разом з ним солідарно відповідатиме за стан справ у державі.

На закінчення зустрічі другий секретар ЦК Компартії України, Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк обґрунтовано і вичерпно, із властивим йому почуттям гумору відповів на чисельні запитання науковців, щиро поздоровив колектив інституту кібернетики із наступаючим Новим роком і Різдвом Христовим, побажав усім щастя, здоров'я, нових творчих здобутків та благо Української держави і Українського народу.

Іван ГАВРИЛИШИН,
член Національної спілки
журналістів України

Архів, сортувати за: Нові Відвідувані Коментовані