|
|
Інформація про вибори у ради всіх рівнів
|
Андрій ДМИТРУК: ВЛАДУ І ВЛАСНІСТЬ — ТРУДОВОМУ НАРОДУ УКРАЇНИ! (г. "Комуніст Києва", серпень 2007р.)
Так, без зайвих слів, починається Передвиборна програма Комуністичної партії… Наскільки ж це конкретніше від усіх і всяких розпатякувань під “сердечками” та “підковами” — про “соціальний захист”, “можливість гідного життя”… Будуть влада і власність у народу — решта прикладеться.
“Народ України чекає змін. Він стомився від бідності і брехні президентів та урядів, від цинічних експериментів горе-економістів й кадрової чехарди. Стомився від свавілля чиновників і безробіття, від забутих за роки Радянської влади хвороб та постійного зростання цін і тарифів, від тотальної корупції й кримінальних розборок, від щоденного телевізійного зомбування. Стомився від непрофесійних, безглуздих дій режиму і нездатності його представників вивести країну на шлях благополуччя… Народ України прагне приходу до влади такої політичної сили, яка глибоко розуміє життєві потреби людей, має чітку програму політичних і економічних дій.
Така сила є! Це — Комуністична партія України.”
А далі — знов-таки цілком конкретний, вірогідний план першочергових дій. Економіка прориву (не безглуздий “український прорив” на біг-бордах — що має прорватися, куди, який гнійник?); викоренення злодійства та корупції (знов-таки, не загальна балаканина про “тюрми для бандитів”, а пропозиція, цілком здійсненна для відповідних служб правопорядку); вся влада Радам трудящих…
Читаємо наступне: “Ми зможемо за рахунок державного фінансування (одразу і джерело коштів назване!) створити мережу дошкільних закладів, дитячих санаторіїв, таборів відпочинку, позашкільних спортивних і мистецьких закладів; забезпечити безкоштовну середню, спеціальну і вищу освіту та отримання молоддю першого робочого місця; запровадити державну підтримку молодої сім'ї, матері та дитини… Ми створимо державну систему пільг і соціальної допомоги, яка гарантуватиме пристойні умови життя малозабезпечених верств населення…”. Знов — граничні конкретика та ясність! Жодної надії на міфічних “спонсорів” або “меценатів”, злодіюг-мільйонерів, які скоріше вдавляться, ніж розділять свої хижі прибутки з робітниками, пенсіонерами, багатодітними сім’ями… Держава бере на себе відповідальність за добробут громадян; наша справа — вчитись в юності, працювати в зрілому віці, спокійно відпочивати на схилі років!
А ось яка важлива, надважлива річ: “Буде скасовано податок на додану вартість, перш за все на споживчі товари і соціальні послуги”. Тобто, йдеться про відміну найбільш підлої бандитської вигадки: немов у електроенергії, що пробігла по кабелю від станції до твого дому, виникла якась нова вартість! І на близьку — близьку кожному! — тему: “Запровадимо на основні продукти харчування, товари першої необхідності та ліки стабільні єдині ціни в межах усієї країни, накладемо мораторій на їх підвищення. Протягом п’яти років повернемо громадянам вкрадені у них капіталізаторами заощадження”…
“Заробив — отримуй належні зарплату і пенсію!” Теж — повністю зрозуміле і відчутне простій людині гасло. Йдеться про досягнення та забезпечення суттєвого приросту реальних доходів населення; про дієву державну програму ліквідації безробіття і створення нових робочих місць. А далі — перелік того, що ми втратили разом з Радянською владою, тих, фактично казкових для нинішньої молодості, привілеїв, якими користувалися на всій Землі тільки громадяни СРСР. Якісна безоплатна (не підступна і непевна “страхова”!) медична допомога кожному. Жорсткий державний контроль за якістю ліків, за рівнем цін на них: геть “цілителів”-шарлатанів з їх безглуздими, а певно й смертельно шкідливими вигадками, за котрі вони деруть з нас грубі гроші! “Ми не допустимо підвищення квартирної плати, тарифів на комунальні послуги…” Хто ще, яка з партій пообіцяє вам таке, — а головне, хто виконає?! Тільки комуністам можна тут вірити — з 1933 року до загибелі Радянського Союзу квартплата не зростала!.. Мало того: буде відновлене державне фінансування будівництва житла для незаможних і пільговиків, для робітників та інтелігенції;створено широку систему дотацій, субсидій і кредитів для будівництва індивідуального і кооперативного житла на доступних умовах, в першу чергу — для молодих сімей... Гарні слова? Але ж десятки років, до клятого 1991-го, так і було: чому ж не відновити знайоме, випробуване?..
Все краще, чого позбавив нас 16 років тому злодійський горбачовсько-кравчуківський переворот, є в цій програмі. Захист інтересів вітчизняних виробників сільгосппродукції, відновлення держзамовлень на всі плоди земні, пружний розвиток соціальної сфери села; знов, як колись, низькі тверді ціни на товари широкого вжитку; підвищення зарплати викладачів та студентських стипендій до рівня, достатнього для нормального життя; нещадна боротьба проти передачі у приватну власність курортних і заповідних територій, проти піратської забудови міст; різке збільшення витрат на академічну науку і прикладні дослідження; повне подолання дикого анахронізму, що прилетів на смердючих крилах з 1920-х років — дитячої безпритульності…
І ось, можливо, найболючіше — у зв’язку з жахливим, якимсь первісно-дикунським розподілом останніх років на “донецьких” та “западенських”, “помоскалених” та “американізованих”: “Зупинимо процес розколу України”... Яка з кольорових чи двокольорових партій обіцяє це в своїй передвиборній програмі? Та жодна…
“Створимо умови для повноцінного культурного розвитку усіх націй і народностей, що проживають в Україні. Припинимо пропаганду культу наживи, жорстокості, насильства, пияцтва і розбещеності… Російській мові надамо статус другої державної.
Гарантуємо свободу совісті та віросповідання… Захистимо моральні та духовні цінності українського народу…” Який пункт не візьми, все розумно… і все здійсненно, бо виходить з народного єства, з тієї історичної традиції, котру наші правителі намагаються замінити космополітичним сурогатом, культом чикагських гангстерів, топ-повій та жувальної гумки!..
Звідси ж, від тисячолітніх народних зв’язків та уподобань, — і наступні наміри: “Не допустимо втягування України до агресивного блоку НАТО. Зміцнимо дружні зв'язки з Російською Федерацією, Республікою Білорусь та іншими країнами СНД, наповнимо реальним змістом Угоди про Єдиний Економічний Простір”...
Словом, програма, якій немає сьогодні рівних та подібних хоча б тому, що кожне її положення вже було втілене в життя на 22 мільйонах квадратних кілометрів і діяло протягом поколінь! Людяна. Реалістична. Можлива.
Є заперечення? Якщо ні, — знаєте, де у виборчому бюлетені поставити “галочку”… Не вагаючись. Для щастя ваших дітей.
|
|
|